Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бажора Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Величко В. И. Связь полиморфизма гена VDR с уровнем витамина D у детей с бронхиальной астмой на фоне избиточной масси тела или ожирения [Електронний ресурс] / В. И. Величко, Ю. А. Пичугина, Я. И. Бажора // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 4. - С. 109-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_3-4_26 | ||
| 2. | 
Бажора Я. І. Варіабельність та паттерн дихання пацієнтів з персистуючим перебігом бронхіальної астми та ожирінням [Електронний ресурс] / Я. І. Бажора, О. П. Романчук // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 7. - С. 74-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_7_15 | ||
| 3. | 
Лагода Д. О. Оцінка поліморфізму генів TLR2, TLR 4, FTO у пацієнтів з БА з НадМТ або ожирінням в Одеському регіоні [Електронний ресурс] / Д. О. Лагода, В. І. Величко, Я. І. Бажора // Молодий вчений. - 2019. - № 3(1). - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2019_3(1)__10 | ||
| 4. | 
Романчук О. П. Реактивність кардіореспіраторної системи в пацієнтів із бронхіальною астмою за даними тестів із керованим диханням [Електронний ресурс] / О. П. Романчук, В. І. Величко, Я. І. Бажора // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 449-457. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_4_7 Сегодня бронхиальная астма (БА) определяется как аллергическое воспаление дыхательных путей, с которым связана гиперреактивность бронхов к различным стимулам. В основе клинической картины БА лежит бронхообструктивный синдром, который является полиморфным по механизму формирования и определяет гетерогенность патогенеза БА. В силу анатомической и функциональной взаимосвязи с сердечно-сосудистой системой, этот механизм следует рассматривать комплексно, изучая изменения в составе объединенной кардиореспираторной системы. Цель работы - определить регуляторные особенности течения БА различной степени тяжести при выполнении тестов с управляемым дыханием. Обследованы 86 пациентов женского (59 %) и мужского (41 %) пола в возрасте 41,0 года. Больных поделили на 2 группы: первая (группа сравнения) - 27 пациентов, вторая (основная) - 59 пациентов с клинически подтвержденным персистирующим или неконтролируемым течением БА. На амбулаторном этапе лечения использовали комплексный полифункциональный метод исследования кардиореспираторной системы - спироартериокардиоритмографию (САКР). Проводили 3 последовательные двухминутные регистрации: с неуправляемым дыханием (НД), с управляемым дыханием 6 раз в минуту (КД6) и с управляемым дыханием 15 раз в минуту (КД15). Регуляторные влияния определяли на основании спектрального анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР), артериального давления и дыхания (ВД). Спектральный анализ проводили в 3 частотных диапазонах: более низкочастотном (VLF, 0,00 - 0,04 Гц), низкочастотном (LF, 0,04 - 0,15 Гц) и высокочастотном (HF, 0,15 - 0,40 Гц). Кардиореспираторная система пациентов с неконтролируемым течением БА отличается увеличением ЧСС при КД15, сниженными абсолютными показателями ВСР, увеличением вклада LFn и уменьшением вклада HFn, снижением показателей чувствительности артериального барорефлекса, повышением показателей ВД; отмечено также увеличение ДО, ДО/Твд, ДО/Твыдта ХОД, а также ухудшение частотной и объемной синхронизации кардиореспираторной системы. Вывод: использование тестов с управляемым дыханием позволило выявить характерные регуляторные особенности развития и течения бронхиальной астмы. Можно предложить их широкое внедрение в практику диагностики и мониторинга течения астмы.Сегодня бронхиальная астма (БА) определяется как аллергическое воспаление дыхательных путей, с которым связана гиперреактивность бронхов к различным стимулам. В основе клинической картины БА лежит бронхообструктивный синдром, который является полиморфным по механизму формирования и определяет гетерогенность патогенеза БА. В силу анатомической и функциональной взаимосвязи с сердечно-сосудистой системой, этот механизм следует рассматривать комплексно, изучая изменения в составе объединенной кардиореспираторной системы. Цель работы - определить регуляторные особенности течения БА различной степени тяжести при выполнении тестов с управляемым дыханием. Обследованы 86 пациентов женского (59 %) и мужского (41 %) пола в возрасте 41,0 года. Больных поделили на 2 группы: первая (группа сравнения) - 27 пациентов, вторая (основная) - 59 пациентов с клинически подтвержденным персистирующим или неконтролируемым течением БА. На амбулаторном этапе лечения использовали комплексный полифункциональный метод исследования кардиореспираторной системы - спироартериокардиоритмографию (САКР). Проводили 3 последовательные двухминутные регистрации: с неуправляемым дыханием (НД), с управляемым дыханием 6 раз в минуту (КД6) и с управляемым дыханием 15 раз в минуту (КД15). Регуляторные влияния определяли на основании спектрального анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР), артериального давления и дыхания (ВД). Спектральный анализ проводили в 3 частотных диапазонах: более низкочастотном (VLF, 0,00 - 0,04 Гц), низкочастотном (LF, 0,04 - 0,15 Гц) и высокочастотном (HF, 0,15 - 0,40 Гц). Кардиореспираторная система пациентов с неконтролируемым течением БА отличается увеличением ЧСС при КД15, сниженными абсолютными показателями ВСР, увеличением вклада LFn и уменьшением вклада HFn, снижением показателей чувствительности артериального барорефлекса, повышением показателей ВД; отмечено также увеличение ДО, ДО/Твд, ДО/Твыдта ХОД, а также ухудшение частотной и объемной синхронизации кардиореспираторной системы. Вывод: использование тестов с управляемым дыханием позволило выявить характерные регуляторные особенности развития и течения бронхиальной астмы. Можно предложить их широкое внедрение в практику диагностики и мониторинга течения астмы. | ||
| 5. | 
Величко В. І. Поширеність коморбідних станів та модифікованих факторів ризику у пацієнтів з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / В. І. Величко, Я. І. Бажора, Г. О. Данильчук // Семейная медицина. - 2019. - № 1. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_1_23 Мета дослідження - вивчення поширеності коморбідних станів і модифікованих факторів ризику у пацієнтів з бронхіальною астмою (БА). Проведено проспективне клінічне когортне дослідження 142 хворих на БА. Пацієнтам проводили комплексне загальне клініко-інструментальне дослідження (збір анамнезу, рутинне фізикальне обстеження, антропометрію, спірографію) та АСТ-тест. Діагноз встановлювали згідно з міжнародними погоджувальними документами. Пацієнтів було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 78 (54,93 %) осіб з низьким контролем перебігу захворювання, до групи порівняння - 64 (45,07 %) хворих з контрольованою астмою. В обох групах незначно переважали жінки (52,56 і 60,60 % відповідно). Із супутніх захворювань частіше фіксували надмірну масу тілу або ожиріння (у 41,03 % випадків в основній групі проти 10,94 % випадків у групі порівняння). Друге місце за наявності коморбідної патології, яка обтяжує перебіг БА, посідає гіпертонічна хвороба: в основній групі - у 47,43 % пацієнтів, у групі порівняння - у 34,38 %. Крім того, у 104 (73,9 %) пацієнтів виявляли низьку прихильність до базової терапії, у 67,5 % випадків була відсутня мотивація до зміни способу життя. Порушення у стереотипі харчування виявлено у 124 (87,32 %) пацієнтів. Заключення: супутні захворювання та модифіковані фактори ризику обтяжують перебіг БА та змінюють відповідь на терапію. Тому завжди необхідний персоніфікований клінічний підхід до пацієнта з БА та коморбідними станами, а також факторами ризику задля досягнення контролю БА. | ||
| 6. | 
Величко В. І. Особливості використання індивідуального безперервного моніторингу глюкози у дітей і підлітків [Електронний ресурс] / В. І. Величко, Д. О. Лагода, Г. Ю. Амірова, Я. І. Бажора, О. О. Шаповалов, О. А. Шпак, О. М. Сідор // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 263-268. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_6_3 Нещодавні дані Міжнародної діабетичної федерації вказали на те, що щонайменше 500 000 дітей віком від 14 до 18 років у світі мають цукровий діабет 1-го типу (ЦД1). На сьогодні не існує лікування ЦД1, тому метою терапії є досягнення та підтримка оптимального рівня глюкози, зокрема, за допомогою інсулінотерапії, фізичної активності та дієти. Дослідження більше ніж 20 000 дітей з ЦД1 доводять перевагу самоконтролю рівня глюкози в контексті контролю епізодичної глікемії та довгострокового зниження глікованого гемоглобіну (HbA1c). Мета дослідження - вивчити особливості використання індивідуального безперервного моніторингу глюкози у підлітків. За дизайном у дослідження увійшли 22 пацієнти (12 підлітків та 10 дітей) віком від 8 до 16 років, які мали встановлений діагноз ЦД1. Із опитувальників були використані: загальна базова шкала Pediatric Quality of Life Inventory, модуль діабету PedsQL, опитувальник з гіпоглікемії для дорослих II (HFS-II) та опитувальник з оцінки задоволеності лікуванням діабету (DTSQ). Висновки: використання ІБМГ є доцільним та може бути рекомендованим пацієнтам як із уперше встановленим діагнозом ЦД1, так і зі стажем захворювання для оптимізації терапії, покращення обізнаності пацієнта щодо контролю захворювання та підвищення комплаєнсу як у спілкуванні із лікарем, так і щодо лікування взагалі. | ||
| 7. |
Величко В. І. Роль сім’ї у лікуванні ожиріння у дітей. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / В. І. Величко, Д. О. Лагода, Г. В. Корнован, Я. І. Бажора // Здоров'я дитини. - 2023. - Т. 18, № 1. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2023_18_1_12 | ||
| 8. | 
Величко В. І. Контроль цукрового діабету 1 типу у дітей за допомогою інсулінової помпи: досвід лікарів Одеси [Електронний ресурс] / В. І. Величко, Д. О. Лагода, Г. О. Пенчо, Я. І. Бажора // Одеський медичний журнал. - 2023. - № 4. - С. 48–51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2023_4_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |